Abondon

J'aime Les cookies

Tu m'avais pourtant dis Pourtant promis , de ne jamais m'abandonner Pourquoi avoir jouée avec mon coeur ? Toi qui disait vouloir mon bonheur Tu me laisse et maintenant je me meurs J'aurais préférée que tu me tue Plutôt que partir et laisser mon âme à la rue Tu as laissée un vide Veux tu me laisser une fin sordide ? Tu le savais pourtant que je le redoutais Le fait d'être abandonnée Dorénavant je ne ferais plus confiance Et me laisserais être rongée par l'anxiété.

2020-10-19 22:44:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

KAYSEE

Très beau poème ❤️

Відповісти

2020-10-19 22:52:05

J'aime Les cookies

@KAYSEE merci beaucoup ⭐

Відповісти

2020-10-19 22:52:23

Подобається

J'aime Les cookies

merciii <3

Відповісти

2020-10-20 11:19:04

Подобається

Інші вірші поета

Intoxicated Mort de l'âme Sombre Coeur aveugle

Інші поети

Taeter Pompi

@TaeterSmile

Mari Bloodycake

@mari_bloodycake

Анастасія

@anast_assia_

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16622

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5684