Intoxicated
J'aime Les cookies
Intoxiqués de la vie Ils n'écoutent pas leurs familles Ils boivent leurs peines Ils fument leurs problèmes Croyant oublier et aller mieux Celà ne les rendra jamais heureux Et tout ce qu'ils partagent N'est qu'un cendrier à table Et ils continuent À ronger leurs âmes Faire des actes infâmes Continuant de mourir lentement Retenant leurs cris stridents Les gens se tuent Tout ce qui sort de leur bouche n'est que fumée et injures Trop ivres pour aimer Drogués en fin de soirée Leur senteur n'est que malheur Ils ne s'en rendent pas comptes Et Personne ne leur dira Que le vrai malheur Est le fait qu'ils croient de cette façon au bonheur.
2020-10-25 15:02:50
14
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
ʏaʏa
C'est beau <3 (j'ai pensé à xanny de billie en lisant jpp)
Відповісти
2020-10-26 09:11:02
1
J'aime Les cookies
@ʏaʏa mercii -3 ( mdrr tkt moi aussi j'ai pensé à ça quand je l'ai écrit XD)
Відповісти
2020-10-26 13:01:47
Подобається
Mémé Paradoxx
C'est tellement juste ! J'adore ✨
Відповісти
2020-11-11 19:33:40
1
Інші вірші поета
T'aimer Coeur aveugle Sombre Mort de l'âme
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310