Херека

Атілла ривком засадив її до себе у сідло. Херека не зронила ні слова, перед очима в неї виступили незнайомі символи. Дівчина,мовчки, трималася за вершника.

Вони повернулися до замку на світанку. Херека тупо розглядала свої долоні.

- Вона збожеволіла, почула Херека зі усіх сторін.- Якби вона не привезла Атіллі меч Ареса він відрубав би їй голову.

Алінійя привела її до кімнати, біля дверей Херека, раптом, сказала:

Йди, побудь із дітьми.

Видіння було розпливчатим. Чоловіки одягнені у біле зустрічають Атіллу, але з чим? Блискавка розрізала небеса. Атілла захоплює чергове місто?

Символи на руках пекли наступного ранку дівчина сиділа за столом з обпаленими руками.

Херека підійняла догори меч.

- Фаярт,- тихенько сказала дівчина. Зброя спалахнула.

Йди в шатер,- Атілла був розлючений. Троє із його людей лежали мертвими. Ядра влучили в середину третього загону війська ворога. В третього солдата у самому центрі загону відірвало руку, та шістнадцятирічний не відступав.

Йди в шатро!- Атілла іще раз заштовхнув її. Херека влетіла всередину. Меч згас.

-Ця битва дуже важлива для Атілли-прозвучав голос шаманки у її голові.

Вдих-видих.

Із палатки вилетіла величезна птаха й закрила крилами армію Атілли. Кулі ворожого війська не в змозі пробити броню.

Херека видихнула й перші два ряди перетворилися на попіл.

Одна птаха розшкрябала правому солдату обличчя. Він впав на коліна.

В ніс Хереки вдарив аромат свіжевикошеної трави.

Могутні крила відкидали високо могутні ядра. Атіла зчепився з одним із воїнів, демони- найманці.

Марія

-Земля дає тобі рівновагу- Анкара розповідала це спокійно.- Розгубиш рівновагу не зможеш зібратися докупи.

Над головою підіймався туман, Марія розглядала військав Вурака. Він попросив на допомогу іще дві сотні солдат, їхня броня була непробивна, а очі скажені. Армія програвала.

Марія направилися у шатер Харела, де вона, вчергове, зіткнулася із батьком.

Орден Дракона вчергове перметнувся до Вурака, вони не довіряють Колевбивці. Вони скоріше посадять на престол Вурака.

Харел подивився на неї спідлоба й розрівняв свої вуса

***

Проекція-ніколи не була сильнішою із її сторін, але від пулі рятувала. Королева відкинула стрілу і та вдарилася об стіну будинку.

Тікайте,- спокійно пролунав голос Марії. Діти побігли чимдалі. Королева ж підійняла руку. Пісок, який до цього мирно лежав у неї під ногами, здійнявся вгору. Воїни із Братства Чорних зміїв опустили свої руки. Піщана стіна не розбивалася.

-Рівновага,-прозвучав у голові голос Анкари.

-Пий,- Гудрун простягнула їй уже четверту чашку чаю.

Ковток свіжої води розгладив усередині думки. Королева взяла подругу за руку й в голову одразу ж прийшло усвідомлення, що вона повернулася додому.

***

Марія спустилася в камери одного із в*язнів Харела.

Ти і є один із вбивць,- дівчина поправила на поясі клинки, за її спиною клацнули замки. Чоловік незадоволено зашипів.

-Вийди за межі кімнати,-воїн налякано розглядав Королеву Мечів.

Вимітайся!-тон не викликав правдивості намірів.

В*язень зашипів очі стали зеленими. Ікла виступили назовні. Довкола розступалися Тіні-Демони.