Усі знають біблійну легенду про створення першої людини. З ребра Адамового створив Бог йому супутницю. І саме, через неї бідного Адама вигнали з райського саду. Та мало хто знає, що насправді ж першою Бог створив Єву. Вона дозволила Єві жити у райському саду, за умови, що вона не кривдитиме, ні тварину, ні рослину, яка мешкає у цьому саду. Жінка пообіцяла. Та поживши довгий час наодинці, стало Єві сумно. Велика Матір любила своє дитя й тому запитала в Єви:

- Дитино моя, що тебе мучає? Чи не живеш ти в достатку й мирі? Чом нема тобі спокою у цім місці?

- Радісно мені, Матінко.- відповіла Єва. - Та й сумно також. Адже немає з ким розділити цю радість. Даруй мені, супутника життя, аби могла розділити з ним дари твої.

Послухала її Матір і створила їй супутника життя, Адама. Та попередила що в щастя і в горя один бік. Щоб Єва не порушувала її завітів та навчила мужа свого.

Жила Єва з чоловіком своїм в Любові й Благодаті. Народилася у них донечка, в якій була уся сила й мудрість Світла.

Та одного разу, коли Єва спала з донечкою до неї у ліжко заповзла змія, вона обвилася довкола ніжкІ створив Бог...и маленької дівчинки. Адам прокинувся і побачив це. Він не на жарт злякався. Він не хотів аби щось нашкодило його родині. Він узяв у руки камінь і роздавив ним змії голову. В ту саму мить пролунав грім.

- Адаме, порушив ти заповіді мої. За це ти і родина твоя поплатитеся.- сказав голос.

Адам впав на коліна і молив про прощення для себе й своєї родини. Велика Матір пробачила своїх дітей, та залишатися вони там більше не могли. Вчинок Адама відкрив іншу частину людської сутності. Частину, яка відкрила людям інший світ. Світ Вибору.

Безіменна вийшла з хатинки. До неї підбіг її вірний супутник- білий вовк. Безіменна посміхнулася.

- Хоча б одного врятували.- сказала дівчина.

- Одного врятували, а іншого вбили.- сказав голос, в неї за спиною.

Безіменна здригнулася.

- Не може бути.- сказала вона.

-Може, сестричко, може...- сказав голос, що належав незнайомцю.

Безіменна розвернулася до співрозмовника. На неї дивився брюнет низького зросту, з чорними очима, одягнений у червоний плащ та чорний одяг. Вона дивилася у ці чорні очі і в на її обличчі відобразився страх. Вовки загарчали, захищаючи свого.

- Каїн.- прошепотіла дівчина.

- Так, сестричко,я.

***

Каїн і Безіменна йшли лісовою стежкою. Вовки йшли позаду них. Обоє не дивилися одне на одного. Мовчанка затягувалася. Першою її порушила Безіменна.

- Навіщо ти повернувся?- сказала Безіменна.

Каїн явно не очікував цього. Білий вовк зробив кілька кроків у напрямку дівчини. Та жестом його зупинила.

Каїн ридав. Його руки трусилися. Він не міг сказати ні слова.

Безіменна мовчки обійняла його. А він продовжував плакати, в неї на плечі. Та як же могло бути інакше, він- її молодший брат. Її руки засвітилися світлом. Вона шепотіла молитву. Каїн міцно обійняв сестру руками, що продовжували труситися. Дівчина продовжувала співати. Її руки світили дедалі яскравіше. Каїн поволі стихав у неї на плечі. Через декілька годин юнак заспокоївся і відпустив сестру. В його очах вже не було сліз. Він поглянув на її руки, що світилися. В його очах не було здивування.

- Ти єдина, хто в мене залишився, сестро.- сказав він.- Батьки померли. Брата...- Каїн затнувся.- Я вбив. Дружина померла. Син...

- Все добре, братику,- сказала Безіменна та погладила його по голові.

- Ти єдина, хто в мене залишився. Та й ти думала, що я повісився.- сказав Каїн і на його очах знову виступили сльози.

- Не кажи такого...- сказала Безіменна, хоча знала, що це правда.

- А я хотів.. Та врятували... Велика Матір не захотіла мене прийняти.

- Велика Матір любить усіх нас.- сказала Безіменна.- Бо ми її діти. Незалежно які ми, хороші чи погані. У нас завжди є шанс виправити усе.

- Я прийшов, аби попросити пробачення за все.

- Братику, я вже давно пробачила.- сказала Безіменнна й посміхнулася.

- Правда?-запитав він.

Безіменна кивнула.

Цієї миті з-за хмар вийшло сонце. Брат з сестрою поглянули на небо і засміялися.

***

В той самий час за ними пильно спостерігав Хазяїн. Йому подобалося те, що він бачив. Брат і сестра знову разом. Вона зцілить його. Він знає це. Хазяїн потайки радів цьому та його завдання опинилося під загрозою, як не крути, гра почалась.

Назва: Світло й тінь