Дверцята старенької карети противно заскрипіли. Єлена Гавейн перебирала в руках рукавиці з дірами на вказівних пальцях. Поділ її останньої сукні затерся. Юна леді подумки раділа, що прийом відбувається вночі ніхто не побачить в якому вона жалюгідному стані.

Єлена розглядала шафи на яких розміщалися ряди товстезних книг. У клітці тихенько сиділа маленька канарка. Єлена підійшла до пташки. Канарка не відводила від гості своїх крихітних оченят. Єлена провела вказівним і великим пальцями по пруттям решітки.

Він забув,- тихенько цвірінькнула птаха.

Над маєтком Генерала підіймався місяць. Пари розійшлися по кутках. Генерал розмовляв із герцогом, лунала тихенька музика, ніхто й уваги й не звернув, на чорненьку плямку, яка ховалася у тіні.

Кішка тихенько просувалася коридором. Вона прекрасно бачила у темряві. Повз неї пройшов охоронець.

Їй необхідно дістатися нагору. Сходи,нормальної висоти, для людини, але для котячого зависокі.

Кігті застрягали, але кішка все одно дерлася нагору. Мало часу. Занадто мало.

«Баст, захисти»- чорненька встигла прошмигнути крізь щілину у дверях, кімнати нареченої Генерала. Її необережно лишила прислуга. Кімната нареченої генерала, мала високі стелі. Одразу навпроти дверей, щнаходився туалетний столик, зі усіма парфумами й різноманітною косметикою. Над котячою головою розташовувалася червона скринька для прикрас.

Застрибнувши нагору, кішка випусила кігті й пошкодила замок. Ій потрібно його знайти.

Єлена Гавейн знайшла перстень Баст, на самому дні шкатулки. Рожевий перстень із печаткою Баст у центрі.

Єлена поправила поділ своєї сукенки й сіла до карети. Заскриріли коліщатка. Єлена переклала каблучку Баст, у невеличку скриньку.

-Дозволите, запросити вас на танець?- Генерал простягнув їй руку. Єлена опустила перстень у складки своєї сукні.

-Матиму за честь,- пара танцювала по колу.

В очах генерала мало відображався молодий солдат, який увірвався усередину Святого Місця й розграбував його крок за кроком. Одна із жриць, у спробі захиститиартефакти, відштовхнула солдата.

У вухах Єлени зазвучали постріли. Генерал рівно супроводжував її у танці. Єлена прямо подивилася йому у вічі.

Дивовижний вечір, чи не так?-Єлена кивнула.- Давайте, пройдемося?

Хазяйка вийшла із карети на світанку