Архангел Михаїл розділив однієї ночі двох дівчаток-перевертнів. Старша із них захищала небо від демонічних істот.
Господи, захисти та вбережи,- шепотів старий пастух. Темна підійшла до нього й зашипіла:
Зрадник-Михаїл тебе не порятує.
Гілка тріснула. Вулкан продовжував бушувати.
Сестра розглядала тіло мертвого пастуха, що непорушно лежав на землі. Друга опустила свої крила, вони розглядали одна одну, схожі як дві краплі. Одна зробила один крок вперед, інша відступила назад. Корова налякана втекла до села.
Темна сестра провела рукою по корі старого затухлого дерева.
Темна зашипіла й увійшла в сухе затхле дерево. Там нічого не було лише одне біле перо.
Ти...- зашипіла Темна.
Біла незворушно розглядала перо, стиснувши правий кулак.
В руках Темна стискала перо. Раптом із небес на вогняній кобилі спустився Михаїл Він розправив крила. Вулкан підіймався вгору. Затхле дерево наповнилося яскравим сяйвом
Ти- зашипіла Темна- Ми...- Вона кивнула в сторону Білої.
Очі Темної звузилися і стали яскраво- зеленими. Руки вкривалися темно-зеленими лусочками. Вони почали проступати також на шиї. Біла витягла із ножен свій меч, аби вдарити в самісіньке серце, та Михаїл забрав її на небеса.Можливо, із тих кількох сенунд народилася змія?
Вони піднялися вгору батько розвернув перед нею поверхню води. На ній вона побачила власні обриси. Які стиралися.
Вона це я?- тихо запитала Світла. Михаїл залишив її наодинці.
Темна витирала із губ присмак солоної людської крові. Праворуч від неї лежало одне на одному три мертвих тіла. Перший відбиток.