About Love
Ні, я не закохалася, Лиш карі очі з розуму звели... І поки сонце-зайчик у них весело гралося, Я чула як десь враз мости звели... Я бачила в обличчі його смуток, У ньому ж бачила красу весни. Та карі очі вщент розбили той комфортний мій закуток, Боялася, й писала то все у листи... Ні, я не закохалася, ви що! Ніколи! Але ті руки мене в полон вели, І доки за межою не залишила скорботи. Ніколи б не відчула я свободи, свободи у полоні доброти... Мені так довго сниться його стан, І ті могутні та широкі плечі. І жити чомусь важко без важких кайдан, Та у його обіймах — набагато легше. Закохатись, справді, дуже важко. "Це не кохання!" — втішала себе я. Але без нього враз ставало чомусь тяжко... Настільки, що наверталася сльоза... Я не кохаю, й не кохала з ним ніколи, І мораль у цих строках проста: Бо кохання — в мить стається і проходить, А любов... Любов — вона одна...
2023-03-26 20:22:26
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1408
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
72
1
3344