Белоснежка
Так давно уже скрылась луна И фитиль утонул в луже воска. Так давно не шли поезда В скорых перевозках. Так давно не слыхали о ней, О милой и такой нежной розе. Давно не видали огней, Шепчущих что-то Мимозе... Но недавно скрипнула дверь, И ветер избавил её от оков. И так скоро засвистела метель, Прогнав сожаления вон... Лишь недавно качала луна Её в колыбели тиши. И так скоро залило волной Внутренней, жгучей беды... Покатилось алое яблоко По скрипучему полу из рук, Так предательски сгнило, Оставив только темный круг... Птицы пропели ей реквием, Солнце подарило ей луч, Небо очистило душу, Избавив от каких-либо чувств... Недавно в двери кто-то вошёл Лишь тронув за руку нежную розу, И узнав, что уже было поздно, Со свистом метели, Сквозь скрипучие двери, Вскоре так и ушёл... Ведь лишком давно Под сказки луны, Сомкнулись глаза, Всё сжалось в груди, И сердце оборвало свой ритм... Так давно уже скрылась луна, И фитиль утонул в луже воска. Так давно не идут поезда И не слышно о белоснежной розе...
2020-07-04 23:16:48
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3248
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5533