Белоснежка
Так давно уже скрылась луна И фитиль утонул в луже воска. Так давно не шли поезда В скорых перевозках. Так давно не слыхали о ней, О милой и такой нежной розе. Давно не видали огней, Шепчущих что-то Мимозе... Но недавно скрипнула дверь, И ветер избавил её от оков. И так скоро засвистела метель, Прогнав сожаления вон... Лишь недавно качала луна Её в колыбели тиши. И так скоро залило волной Внутренней, жгучей беды... Покатилось алое яблоко По скрипучему полу из рук, Так предательски сгнило, Оставив только темный круг... Птицы пропели ей реквием, Солнце подарило ей луч, Небо очистило душу, Избавив от каких-либо чувств... Недавно в двери кто-то вошёл Лишь тронув за руку нежную розу, И узнав, что уже было поздно, Со свистом метели, Сквозь скрипучие двери, Вскоре так и ушёл... Ведь лишком давно Под сказки луны, Сомкнулись глаза, Всё сжалось в груди, И сердце оборвало свой ритм... Так давно уже скрылась луна, И фитиль утонул в луже воска. Так давно не идут поезда И не слышно о белоснежной розе...
2020-07-04 23:16:48
5
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16683
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5655