Преданность...

Alaska

Преданность... Какая же редкость она, И ценность ее безгранична, Словно омута два у черта... Только веря в светлое чувство, Пролежал верный пёс сто ночей На холодном бетоне, лишь чувствуя, Боль на сердце и холод в душе. Ему соседкою стала луна, И кажется, Что конец чертовски близок, Но он всё равно у ларька Днём и ночью ждёт, уж ель дышит... Мимоходом идут поезда, И та станция не изменилась... Но одно: уже некому ждать... Лишь одно: уже он не дышит...

2018-12-14 22:04:33

Інші вірші поета

About Love Йому й для нього Mon Amour Умирая...

Інші поети

Aëden

@jewdiks

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1718

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

129

4474