Преданность...
Alaska
Преданность... Какая же редкость она, И ценность ее безгранична, Словно омута два у черта... Только веря в светлое чувство, Пролежал верный пёс сто ночей На холодном бетоне, лишь чувствуя, Боль на сердце и холод в душе. Ему соседкою стала луна, И кажется, Что конец чертовски близок, Но он всё равно у ларька Днём и ночью ждёт, уж ель дышит... Мимоходом идут поезда, И та станция не изменилась... Но одно: уже некому ждать... Лишь одно: уже он не дышит...
2018-12-14 22:04:33
4
0
Інші вірші поета
Удавати Белоснежка About Love Умирая...
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3532
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5785