Інтимна лірика
Відьма
Ми розмовляли на французькій, Правда тільки з язиком. В твоїх очах палали іскри, Моїх - підсилював вогонь. Як свічка танула в обіймах, Цю фразу чули 100 разів.. Лише з тобою я горіла, Яскравим лагідним вогнем. Від тебе пахне мокрим лісом, І водоспадом на краю землі. Я загубилася в твоїх обіймах, Цю фразу чули 100 разів.. І кисню нам не вистачає, Повітря втратило вагу.. Я непритомнію в твоїх обіймах. І пошепки кричу - люблю.
2022-10-01 07:02:33
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Très bien très bien
Відповісти
2022-10-01 07:03:29
Подобається
Відьма
@Олег Шаула mersi mon cher
Відповісти
2022-10-01 07:04:11
1
Інші вірші поета
Діє Думки, знаєш Місяць Письма
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3613
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2917