Глава 1
Глава 2
Глава 3
Глава 4
Глава 5
Глава 6
Глава 7
Глава 8
Глава 4

Закохані сиділи на покривалі посеред мальовничого лісу. Вони пили червоне вино та їли фрукти. На пластиковій тарілці лежали порізані скибки бананів, апельсинів та персиків.
Оля повільно та ніжно куштувала шматок солодкого та соковитого персика.
- Коханий, як тут добре. А головне, що немає нікого. Лише ти і я.
- Угу. - мугикнув Олексій пережовуючи банан.
Чорна борода хлопця ходила ходором.
Алкоголь промчався довкола дівочих мізків. Зп'яніла дівчина бажала насолоди. Погляд її зелених очей спокушав хлопця. Ніжним голоском Оля запитала.
- А ти, коли небудь, кохався в лісі?
Олексій розумів до чого йде мова. Він легко усміхнувся.
- Якщо чесно, то ні.
- А я спеціально одягла коротеньку спідницю. А ще, під нею немає трусиків.
- Он воно як. - зацікавлений хлопець почесав свою борідку і поліз до красуні.
Дві душі з'єднались в потужному пристрасному поцілункові. Дівочі губи здавались солодким варенням, яке хочеться черпати великою ложкою.
Молоді лягли на покривалі. Олексій був зверху. Чоловіча рука повільно задерла спідницю своєї коханої.
- Зачекай. Не так швидко. - розірвала поцілунок Оля та відвела руку назад.
Олексій віддалився від дівчини і сів на коліна.
- Що вже не так?
- Все так. - посміхнулась багато обіцяюча дівчина. - Просто я хочу, щоб перед цим ти трішки поласкав мою полуничку.
- Ні. - сказав як відрізав хлопець.
- Чому? Чому ти завжди відмовляєшся? Якби ти дійсно мене кохав, то б з радістю ніжив мене такими ласками.
- Я тебе кохаю. Просто...- на тверезу голову Олексій не сказав би такого, але пів пляшки вина зробило свою справу. - Розумієш, я в тебе не перший. Ти мала інтимні стосунки з кількома хлопцями. Зробити тобі те, що ти просиш, все одно, що в кожного з них відсмоктати член.
- Який же ти... Після цього я більше з тобою не спатиму. - обурилась дівчина.
- Як забажаєш. Не ти перша, не ти остання.
В серцях розпалювався конфлікт, але дехто його вгамував.
- Олексій, обернись. - тонкий вказівний палець дівчини вказував вперед.
На шляху стояв Мус в новій, але вже забрудненій одежі. На очах сиділи окуляри. Злочинець мняв свою гідність і зачарованим голосом протяжно вимовив.
- Бабонька. Гарнесенька. Щастячко моє.
Мус повільно, немов зомбі, посунув до закоханих.
Обидва студенти перелякались не на жарт.
Олексій не був хорошим бійцем, більше того, він взагалі ніколи не бився.
- Це той маніяк! - викрикнула налякана дівчина. - Він вбив тих трьох дівчат, а тепер вб'є і нас! Олексійчику, коханий, вигадай якийсь порятунок.
Довго не вагаючись хлопець відповів.
- Вже вигадав. - він підвівся на ноги і помчав геть. Залишив кохану на призволяще злочинцеві та накивав п'ятами.
- Ні! Не залишай мене! - волала бідолашна Оля.
Брюнетка підвелась і розвернулась втікати та Мус був занадто близько. Обома руками він схопив дівчину ззаду за живіт і жбурнув на землю. Бідолашна прокотилась по траві, немов шматок мяса. Вбивця накинувся на жертву. Він ліг зверху.
- Не бійся, крихітко. Все буде добре. Ми з тобою гарно розважимось.
- Рятуй... - Оля не встигла закричати, як Мус закрив своєю долонею її ніжні губи.
Налякана жертва зарядила ляпаса, але це лише більше завело збоченця.
- Ух, яка. Молода, гаряча, самий смак. - усміхався Мус.
Окуляри заважали. Покидьок викинув їх геть. Звірюка запхав свою руку Олі під спідницю. На обличчі з перебитим носом з'явилась противна усмішка.
- Без трусиків. Ніби знала, що я тут буду.
- Ммм! - долоня Муса заважала кричати.
Інша рука розстібала гудзик на своїх джинсах. Виродок збирався згвалтувати бідолашну.
Спасіння прийшло не звідки. Мус відлетів назад. Подалі від дівчини. Оля побачила молодого блондина з голим торсом. Він був в одних коротких штанах, а в руках тримав лопату. На обличчі виднілась лінія крові, яка зтікала з розсіченої брови.
© Олександр Гусейнов,
книга «ЗБИРАЧ ДУШ - 2: Жорстоке покарання».
Коментарі