Інтерв'ю з повією
(18+)
- Пані Повія, до Вас перше питання Що обирете: грошву чи кохання? - Звісно що гроші, а любов, то до сраки! Вона псує нерви та забива баки Не для мене є шлюб, прибирання, варіння То робота для смертних, а я ж то "Багіня" Щоб завидною леді, як Я, в світі стати Знай ти "Кому" і за "Скільки" давати! - То Ви відразу знали ціну цьому тілу? Ви не з всими підряд, а з тим, з ким хотіли? - Звичайно панове! Я люблю так "зелені" Я лиш з тими дядьками, в котрих повні кишені Якщо ти звичайний собі праціаник То лише в кулачок собі можеш "Вжик-вжик"! - А коли захотіли Ви стати повією? І як йшли до мети з вірой й надією? - Жила я в селі і відвчилась у бурсі Мене вигнали там аж на першому курсі Я дивилась на подруг й блювати кортіло Вони бідним "лохам" дарували все тіло Дешеве "бухло", перший секс в "Жигулі" Немає в них мізків, дурнуваті малі Я хотіла Шампанське попивать в "Лімузині" Накачать собі губи, накачать свої "дині" Мати маєток з видом на море Кожен із нас свою долю сам творе! Я вклала немало сил в своє тіло Щоб панство шляхетне мене захотіло - Ви задовольняли колись відому особу? - Якось Поплавський на мені знімав пробу Старий пердун давав гарну платню Щоб я смачно глотала, його ту, хуйню! - Мабуть, тілький грішні полюбляють повій? Їх диявол схиляє до збочених дій - О, ні, мій хороший, і святі теж приходять А потім у церкву прощення йдуть молять Консультувала я папу святого колись Він зі мною добряче омолодивсь Все життя не займався сексом старий Тепер часто поре мене, мов дурний! Мій постійний клієнт, щедро сипе монети За солодкі моменти, за шикарні мінети - Досить, курво, молотити хуйню! Я манав далі вести це дурне інтерв'ю!!!
2021-06-09 07:52:02
8
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3895