Хмарно, дощ, на дворі злива...
Хмарно, дощ, на дворі злива А ти в вікні сидиш щаслива Пончик, кава на столі Думки про нього в голові Сторінки з книг лежать, сумують Казки тебе вже не дивують Душі твоїй не до читання Бо в серці є своє кохання Раніше ти ховалась там На сторінках любовних драм Свого кохання ти не знала Чужі історії читала Сторінки пилом пропадають Вони мовчать, вони чекають Зустріне твій Титанік кригу І знов візьмеш у руки книгу Любов не вічна, вибачай Не завжди теплим буде чай Все що горить, колись згорає Все що живе, колись вмирає І тільки книга по за часом Вперед прямує ніжним вальсом І серед слів, під час читання Живе з тобою в ній кохання
2020-11-12 14:30:34
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Cara Ebon
Замечательное стихотворение, браво. Молодец.👍🏿
Відповісти
2020-11-30 08:37:12
1
Cara Ebon
😊
Відповісти
2020-11-30 08:37:15
1
Олександр Гусейнов
@Cara Ebon Спасибо)
Відповісти
2020-11-30 10:15:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2432
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5961