Ніби в серці є щось...

Олександр Гусейнов

Молоді роки, ось, зкінчилися уроки Сонце посміхнулось, канікули настали Щоб не діставав я батькам своїм мороки В село на ціле літо мене вони віддали А тут нові сусіди й дівчина мого віку Нам разом по 13 й відразу ми здружились І як буває в дружбі, на вершині піку В малечі почуття до мене там з'явились Та був я не готовий до таких то справ Недовго міркувавши відразу їй сказав Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати Все літо були разом, ми весело гуляли А потім я поїхав, настало в нас навчання Цілий рік канікул вона і я чекали В мене була дружба, а в неї, блін, кохання І ось нарешті знову, наш час лише для двох На рік ми стали старші і трішки підросли Мені не до стосунків, тому я і не сох За рік нашой розлуки почуття їі зросли Вона знову з коханням душу виливає А я як і той раз на це відповідаю Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить, - Слід трішки почекати В селі я пару років, так вийшло, не бував І ось нарешті знову туди я повертаюсь Нам стукнуло 17. Її я не впізнав Красуня неймовірна, дивлюсь і задихаюсь Серце запалало, по-справжньому, як слід Почуття до неба мої стали підійматись Як Гриби співали -"Між нами тає Лід" Підійшов щасливий, був згоден зустрічатись Зачарований стою і душу виливаю Та з холодом в очах вона відповідає Ніби в серці є щось, а ніби і не має Ніби душа лине, а ніби і не знає Ніби і не проти стосунки зав'язати А ніби щось говорить - Слід трішки почекати (Ще років 3 тому писав як пісню)

2020-01-03 16:28:36

16

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Вікторія Тодавчич

Гарний вірш ❤🤤

Відповісти

2020-01-18 09:32:05

1

Олександр Гусейнов

@Вікторія Тодавчич Дякую)

Відповісти

2020-01-21 12:23:27

1

Лео Лея

Так він і звучить, як пісня👍

Відповісти

2021-05-05 15:44:51

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1629

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12972