Не варто мертвих зачіпати!

Олександр Гусейнов

Ніч спокійна, як ніколи Вітер в полі тихо свище Зорі хмари покололи Спить містичне кладовище Тиша, спокій, сновидіння Труп в могилі під землею Пустило дерево коріння Смерть зі мною, а я з нею Пахав, як проклятий, пахав! Життя було, як біганина Все заробляв і заробляв До грошей жадібна людина І тільки тут, на купі грунту Лежу і сплю, у снах літаю Ціную кожну я секунду Що буде потім? Ох, не знаю Я чую сміх і голоси Метал ударив в кришку гроба Куди не слід сують носи Ті, у кого золота хвороба Відчуваю дотики тілесні Ланцюг злітає з синьой шиї Зникають з пальців перстні Грабіжники в моїй могилі! Я знаю правила, я знаю Для живих я мертвий, непорушний З останніх сил лежу чекаю Я мрець скупий та відчайдушний Відкрию очі свої білі Череп злісно усміхнеться Злість летить по-всьому тілі Вмерти, друзі, вам прийдеться! Сонце ранок відкриває Тіла роздерті на могилі Кров на землю все стікає Біліють кості, кості милі! Смерть, це грань не для живих Не варто ніс до неї пхати Тримайсь подалі від цих лих Не варто мертвих зачіпати!

2020-08-13 13:04:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

@Евгений Якутович #ТОК Поэт-Энергетик 👍😉

Відповісти

2020-08-13 13:15:40

Інші вірші поета

Розпалила НАШ РІДНИЙ ДІМ В коханні часто обгораєм РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ

Інші поети

Ava Brown

@avaontiana08

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

لباس شريف الدين

@liyaz_syarifuddin

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4079

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4861