Не варто мертвих зачіпати!
Ніч спокійна, як ніколи Вітер в полі тихо свище Зорі хмари покололи Спить містичне кладовище Тиша, спокій, сновидіння Труп в могилі під землею Пустило дерево коріння Смерть зі мною, а я з нею Пахав, як проклятий, пахав! Життя було, як біганина Все заробляв і заробляв До грошей жадібна людина І тільки тут, на купі грунту Лежу і сплю, у снах літаю Ціную кожну я секунду Що буде потім? Ох, не знаю Я чую сміх і голоси Метал ударив в кришку гроба Куди не слід сують носи Ті, у кого золота хвороба Відчуваю дотики тілесні Ланцюг злітає з синьой шиї Зникають з пальців перстні Грабіжники в моїй могилі! Я знаю правила, я знаю Для живих я мертвий, непорушний З останніх сил лежу чекаю Я мрець скупий та відчайдушний Відкрию очі свої білі Череп злісно усміхнеться Злість летить по-всьому тілі Вмерти, друзі, вам прийдеться! Сонце ранок відкриває Тіла роздерті на могилі Кров на землю все стікає Біліють кості, кості милі! Смерть, це грань не для живих Не варто ніс до неї пхати Тримайсь подалі від цих лих Не варто мертвих зачіпати!
2020-08-13 13:04:34
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-08-13 13:15:40
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3798
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2198