Ненормальні
Майбутнє змін значних зазнало І Хаос світ заполонив Людей звичайних вже не стало Диявол Господа побив Кохання всюди однополе Він із ним, вона із нею Натурал - в родині горе Великий сором над сім'єю Таких суспільство зневажає Таким життя не стане медом Закон суворий їх вбиває Народ живе зловісним кредом Дітей на світ виводять штучно Гріх жінкам народжувати, гріх! Зробити це так просто й зручно Без болю й мук, лиш щастя й сміх Прийшов в лікарню, в тебе щось взяли Чотири місяці чекаєш вдома Час промайнув - дитя дали - Оплати! - одна лише умова А колись жили звичайні люди Хлопець дівчину кохав Такими всі були усюди Та час суспільство зруйнував Однополі шлюби стали нормой Всі хто боявсь з пітьми повстали Планета вкрилась смугой чорной Неформали гору взяли На світ народжувались діти Все більше з нетиповим смаком Почуття нормальних стали тліти Це віяло недобрим знаком Світ не той, та є ще ті Вони ховаються, їх мало Вірять, що десь існує на Землі Місце, яке б їх всих урятувало Там є любов між статю протилежной Там жінки народжують дітей Там всі є вільні й незалежні Земля нормальних, там, людей
2020-02-19 15:33:46
8
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-02-19 15:59:46
Подобається
Лео Лея
Це вже майже реальність. 😨
Відповісти
2021-05-05 15:50:04
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Це точно
Відповісти
2021-05-05 15:51:04
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1683
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1358