Обкладинка - понад усе!
Олександр Гусейнов
В полоні штучних почуттів Обрав не ту, котру хотів Це помилка, хабний вибір Іду із гри у інший вимір Новий рівень, друга спроба Краса дівиць - моя хвороба На граблі знову наступаю Все по-обгортці обираю А там душа чарівна, ніжна Хороша, чуйна, білосніжна Стосунки з нею ніби Рай Живи, радій, твори, кохай! Але ж обгортка не така І в інший бік веде рука Ти звик красою милуватись І нею всюди хизуватись І знову тиша, знову сам Спокій не даєш думкам Запуск гри - час обирати І знов за старе, щоб програти Душа нікому непотрібна А доля ходить-бродить бідна І лиш краса девіз несе "Обкладинка - понад усе!"
2020-07-11 08:13:55
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі!)
Відповісти
2020-07-11 10:41:35
1
Лео Лея
Це мислення більшості. Нажаль👍
Відповісти
2021-05-05 15:57:08
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так. Як кажуть - Зустрічають по обгортці
Відповісти
2021-05-05 16:03:01
1
Інші вірші поета
ВЕДМЕДИК СПОВІДЬ ВАМПІРА О, Анжеліко... Від Ромео…
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Visha
@cuckoo_brunette
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10896
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2755