Обкладинка - понад усе!
Олександр Гусейнов
В полоні штучних почуттів Обрав не ту, котру хотів Це помилка, хабний вибір Іду із гри у інший вимір Новий рівень, друга спроба Краса дівиць - моя хвороба На граблі знову наступаю Все по-обгортці обираю А там душа чарівна, ніжна Хороша, чуйна, білосніжна Стосунки з нею ніби Рай Живи, радій, твори, кохай! Але ж обгортка не така І в інший бік веде рука Ти звик красою милуватись І нею всюди хизуватись І знову тиша, знову сам Спокій не даєш думкам Запуск гри - час обирати І знов за старе, щоб програти Душа нікому непотрібна А доля ходить-бродить бідна І лиш краса девіз несе "Обкладинка - понад усе!"
2020-07-11 08:13:55
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі!)
Відповісти
2020-07-11 10:41:35
1
Лео Лея
Це мислення більшості. Нажаль👍
Відповісти
2021-05-05 15:57:08
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так. Як кажуть - Зустрічають по обгортці
Відповісти
2021-05-05 16:03:01
1
Інші вірші поета
РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ Ти прийдеш до мене в ніч… "ВИПУСКНИЙ" Вбивця кохав
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1332