Обкладинка - понад усе!

Олександр Гусейнов

В полоні штучних почуттів Обрав не ту, котру хотів Це помилка, хабний вибір Іду із гри у інший вимір Новий рівень, друга спроба Краса дівиць - моя хвороба На граблі знову наступаю Все по-обгортці обираю А там душа чарівна, ніжна Хороша, чуйна, білосніжна Стосунки з нею ніби Рай Живи, радій, твори, кохай! Але ж обгортка не така І в інший бік веде рука Ти звик красою милуватись І нею всюди хизуватись І знову тиша, знову сам Спокій не даєш думкам Запуск гри - час обирати І знов за старе, щоб програти Душа нікому непотрібна А доля ходить-бродить бідна І лиш краса девіз несе "Обкладинка - понад усе!"

2020-07-11 08:13:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Олександр Гусейнов

@Яна Войвич Спасибі!)

Відповісти

2020-07-11 10:41:35

Лео Лея

Це мислення більшості. Нажаль👍

Відповісти

2021-05-05 15:57:08

Подобається

Олександр Гусейнов

@Лео Лея Так. Як кажуть - Зустрічають по обгортці

Відповісти

2021-05-05 16:03:01

Інші вірші поета

Інтерв'ю з повією Лети душа... Малий Сашко десь безвісти пропав... З першим снігом...

Інші поети

ami

@sourami

Princess Girl

@Princess_life

Nika_Antonni

@Nika_Antonni

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1799

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

9842