Обкладинка - понад усе!
Олександр Гусейнов
В полоні штучних почуттів Обрав не ту, котру хотів Це помилка, хабний вибір Іду із гри у інший вимір Новий рівень, друга спроба Краса дівиць - моя хвороба На граблі знову наступаю Все по-обгортці обираю А там душа чарівна, ніжна Хороша, чуйна, білосніжна Стосунки з нею ніби Рай Живи, радій, твори, кохай! Але ж обгортка не така І в інший бік веде рука Ти звик красою милуватись І нею всюди хизуватись І знову тиша, знову сам Спокій не даєш думкам Запуск гри - час обирати І знов за старе, щоб програти Душа нікому непотрібна А доля ходить-бродить бідна І лиш краса девіз несе "Обкладинка - понад усе!"
2020-07-11 08:13:55
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі!)
Відповісти
2020-07-11 10:41:35
1
Лео Лея
Це мислення більшості. Нажаль👍
Відповісти
2021-05-05 15:57:08
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так. Як кажуть - Зустрічають по обгортці
Відповісти
2021-05-05 16:03:01
1
Інші вірші поета
Ти одна сидиш сумуєш... Степан в ночі... Не варто мертвих зачіпати! Міліони разів телефонував я до тебе
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Alminton
@alminton_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1909
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15859