Сонце хмарами покрилось

Олександр Гусейнов

Сонце хмарами покрилось Вітер грізно в полі виє В душі нещастя оселилось Хвороба серце горем криє Плекала марно всі надії Не прогнати лихо з тіла Мохом поросли всі мрії По тебе Тьма прийти посміла Та Диво прийде, увірветься Переможе горе й лихо Життям новим душа поль'ється Грім мине й настане тихо © Олександр Гусейнов

2018-03-09 08:25:57

Інші вірші поета

Мрія письменника Зореліт Я хотів цілувати тебе у вуста Щоночі музика лунає...

Інші поети

Meisongdi Riamroi

@Meisongdi_Riamroi

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Tia

@SilverSpears

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11674

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2890