Від Ромео…
В цій історії біль, але справжнє кохання Про мене з тобою Шекспір написав Як зустрів свою смерть, була ти остання Остання, котру я до смерті кохав Дві веронські родини жили ворожбою Я із Мантенні, а ти Капулетті ЗАвжди готові до кровавого бою Дві скажені сім‘ї на цій бідній планеті Я тоді був ще бовдур, кохав Розалін В її серці лиш холод, душа кам‘яна І ніщо не розпалить холодний камін Але все так змінила подія одна… З друзями я пробрався на бал Наші лиця приховані масками Я тоді ще не знав, що зустрів ідеал А кохання увірвалось із ласками О, Джульєто, кохана, ти мій цілий світ! Лиш тобою живу, а без тебе загину Лиш з тобою я милий, мякий, ніжний кіт Так хочу тебе я зводити до млину… О, Джульєто, моє ти найбільше кохання Я домовивсь з Лоренцо, з хорошим ченцем Він погодивсь провести таємне вінчання Ти, Я і Кохання, утрьох під вінцем! Та родина твоя обірвала всі мрії Силоміць видає за графа Паріса Я від люті відваживсь на жорстокії дії Я убив конкурента, убив того біса! Все так склалось, як склалось, відомо фінал Ромео з Джульєтой пішли в інший світ Дві кохані душі у Раю йдуть на бал Де нема плину часу, де нема плину літ…
2022-12-19 14:04:42
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Галина Соколишин
Чудова поезія
Відповісти
2023-01-11 16:22:39
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2023-02-16 12:10:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1939
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2085