Вона не з тих...

Олександр Гусейнов

Вона не з тих, хто зраду пробачає Тому, залиш і дай будь ласка спокій Хоч серце бідне все ж тебе кохає Та почуття на дні,у ямі вже глибокій Любив дівчат гуляка несерйозний Почуттями грався,не цінив Гарячий зовні та в душі морозний Дівчину в товариша відбив Вона нікого ще так міцно не кохала І не вірила дівчачим балачкам На двох майбутнє в мирі планувала А ти ходив до інших Дам Та якось побачила на власні очі В нічнім полоні невідому цілував І зрозуміли сльози все дівочі В ту ніч навіки ти розчарував Вона пішла і лиш тоді ти зрозумів Вона єдина.Таких ніде немає. Та вітер почуттів вже відшумів. Вона не з тих, хто зраду пробачає. 15.10.16

2018-02-20 22:19:18

Інші вірші поета

Щось перебило мій солодкий сон... ПАТРІОТ Присвячується Найкращому На кожен товар...

Інші поети

사구 호랑이

@dinka_didi

Zeen

@Blue_Bliss

Lynn

@Wolf_lynn1243_

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4707

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2787