Ефект Хамелеона
Олександр Гусейнов
Він добре знається у людях Психолог справжній від природи Ритм серця чує в грудях Перепливав він різні води З тобою - романтик, чуйний, ніжний З нею - жорсткий, рокер-грізний Сьогодні класику він любить А завтра душу в клубі губить З тобою свічки, ніч, вино А з кимось просто - у кіно Одній - смішний та балакучий Іншій - мовчазний, рішучий Він грається на почуттях Він вміє западати в душу Та серце не в чиїх руках Я засмутити тебе мушу... Він не з тих, хто буде поруч Кохання - назавжди закрита зона Звертає завжди він ліворуч Це просто гра в "Ефект Хамелеона"
2020-01-28 18:03:40
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудово передав всю суть👍
Відповісти
2021-05-05 15:46:32
1
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Дякую. Приємно чути)
Відповісти
2021-05-05 15:48:48
1
Інші вірші поета
ПАТРІОТ Інтерв'ю з повією НАШ РІДНИЙ ДІМ Світ змінився, ми змінились
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2362
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2471