Їхні тіла віддають холодом
Олександр Гусейнов
Їхні тіла віддають холодом Вони нетакі, вони незвичайні Воюють з своїм природнім голодом Худоба прикована в стайні З болем в собі відвикають від крові Вони є незвірі, вони розуміють Зовні страшні та їх душі чудові Істоти про мир і життя тихо мріють Та в світі біда, називається "люди" Все що страшить вони звикли вбивати Від них не сховатись, вони є усюди Бідним істотам судилось програти Ми королі на цій рідній землі! Ми є краса, а вони є потвори! Ми завжди в усьому будем праві! Для нас всі ліси, всі річки і всі гори! І зникли створіння із світу людського Які так хотіли собі мирне життя Їх вбито усіх, усіх до одного Що є людина? Людина - це я! Ми так про себе гордо говорим Кожний гідний підняти сам Молот Тора Та тяжкі гріхи постійно всі творим Так, хто тут людина, а хто тут потвора???
2020-09-25 09:35:43
8
0
Інші вірші поета
Сонце хмарами покрилось Вона не з тих... Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ" Івась був наш сільський тріпло...
Інші поети
Ice Bear
@Tiana_VK
.اليا.
@Aliasir
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2226