Їхні тіла віддають холодом
Олександр Гусейнов
Їхні тіла віддають холодом Вони нетакі, вони незвичайні Воюють з своїм природнім голодом Худоба прикована в стайні З болем в собі відвикають від крові Вони є незвірі, вони розуміють Зовні страшні та їх душі чудові Істоти про мир і життя тихо мріють Та в світі біда, називається "люди" Все що страшить вони звикли вбивати Від них не сховатись, вони є усюди Бідним істотам судилось програти Ми королі на цій рідній землі! Ми є краса, а вони є потвори! Ми завжди в усьому будем праві! Для нас всі ліси, всі річки і всі гори! І зникли створіння із світу людського Які так хотіли собі мирне життя Їх вбито усіх, усіх до одного Що є людина? Людина - це я! Ми так про себе гордо говорим Кожний гідний підняти сам Молот Тора Та тяжкі гріхи постійно всі творим Так, хто тут людина, а хто тут потвора???
2020-09-25 09:35:43
8
0
Інші вірші поета
Я твій Термінатор... Ефект Хамелеона Повернись О, Анжеліко...
Інші поети
Keyci
@Keyci0987
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3029
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16612