Забутий друг
Олександр Гусейнов
А колись були ми-вірні друзі Гремів район від нашоі братви А потім кожний в різнім вузі З тих пір не мало витекло води Все рідше стали зустрічатись У кожного своє вже в голові Одні за книгами сховались А інші- вільні солов'і Піднялися вони до верху А я на місці,так і не взлетів Мене не бачуть,внизу я меркну Так рік за роком пролетів Мене забули,відцурались Всі ті,котрих найкращими вважав Компанія у нас розпалась Кожен з них так забажав Сижу один тепер я на тій лавці За тим столом де ми збирались Дружба як у нас,така лиш в казці Була тоді,коли ще не розпались. В шкільні роки клялися,що на віки Ми будем дружбу зберігати Та на картах моіх чорні піки А у вас червоне-ви тікати Сиджу один в будинках за столом Ми завжди тут збиратися любили Згадав розмови дружні за пивком Про дівчат,що розум наш манили Дружба залишилась лише в думках Тепре я сам,один,сиджу в напрузі Для вас я зник,розвіявся на прах А колись були ми-вірні друзі 09.12.16
2018-03-02 16:36:22
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Так життєво. Одразу згадала шкільні роки)
Відповісти
2018-03-02 16:39:09
1
Лео Лея
Так буває дуже часто...
Відповісти
2021-05-05 15:22:50
1
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Таак(
Відповісти
2021-05-05 15:25:36
1
Інші вірші поета
РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ Пекло Чому сумний сьогодні Санта??? Їхні тіла віддають холодом
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4948