Забутий друг
А колись були ми-вірні друзі Гремів район від нашоі братви А потім кожний в різнім вузі З тих пір не мало витекло води Все рідше стали зустрічатись У кожного своє вже в голові Одні за книгами сховались А інші- вільні солов'і Піднялися вони до верху А я на місці,так і не взлетів Мене не бачуть,внизу я меркну Так рік за роком пролетів Мене забули,відцурались Всі ті,котрих найкращими вважав Компанія у нас розпалась Кожен з них так забажав Сижу один тепер я на тій лавці За тим столом де ми збирались Дружба як у нас,така лиш в казці Була тоді,коли ще не розпались. В шкільні роки клялися,що на віки Ми будем дружбу зберігати Та на картах моіх чорні піки А у вас червоне-ви тікати Сиджу один в будинках за столом Ми завжди тут збиратися любили Згадав розмови дружні за пивком Про дівчат,що розум наш манили Дружба залишилась лише в думках Тепре я сам,один,сиджу в напрузі Для вас я зник,розвіявся на прах А колись були ми-вірні друзі 09.12.16
2018-03-02 16:36:22
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Так життєво. Одразу згадала шкільні роки)
Відповісти
2018-03-02 16:39:09
1
Лео Лея
Так буває дуже часто...
Відповісти
2021-05-05 15:22:50
1
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Таак(
Відповісти
2021-05-05 15:25:36
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4259
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1537