Забутий друг
А колись були ми-вірні друзі Гремів район від нашоі братви А потім кожний в різнім вузі З тих пір не мало витекло води Все рідше стали зустрічатись У кожного своє вже в голові Одні за книгами сховались А інші- вільні солов'і Піднялися вони до верху А я на місці,так і не взлетів Мене не бачуть,внизу я меркну Так рік за роком пролетів Мене забули,відцурались Всі ті,котрих найкращими вважав Компанія у нас розпалась Кожен з них так забажав Сижу один тепер я на тій лавці За тим столом де ми збирались Дружба як у нас,така лиш в казці Була тоді,коли ще не розпались. В шкільні роки клялися,що на віки Ми будем дружбу зберігати Та на картах моіх чорні піки А у вас червоне-ви тікати Сиджу один в будинках за столом Ми завжди тут збиратися любили Згадав розмови дружні за пивком Про дівчат,що розум наш манили Дружба залишилась лише в думках Тепре я сам,один,сиджу в напрузі Для вас я зник,розвіявся на прах А колись були ми-вірні друзі 09.12.16
2018-03-02 16:36:22
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Так життєво. Одразу згадала шкільні роки)
Відповісти
2018-03-02 16:39:09
1
Лео Лея
Так буває дуже часто...
Відповісти
2021-05-05 15:22:50
1
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Таак(
Відповісти
2021-05-05 15:25:36
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5582
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3316