Забутий друг

Олександр Гусейнов

А колись були ми-вірні друзі Гремів район від нашоі братви А потім кожний в різнім вузі З тих пір не мало витекло води Все рідше стали зустрічатись У кожного своє вже в голові Одні за книгами сховались А інші- вільні солов'і Піднялися вони до верху А я на місці,так і не взлетів Мене не бачуть,внизу я меркну Так рік за роком пролетів Мене забули,відцурались Всі ті,котрих найкращими вважав Компанія у нас розпалась Кожен з них так забажав Сижу один тепер я на тій лавці За тим столом де ми збирались Дружба як у нас,така лиш в казці Була тоді,коли ще не розпались. В шкільні роки клялися,що на віки Ми будем дружбу зберігати Та на картах моіх чорні піки А у вас червоне-ви тікати Сиджу один в будинках за столом Ми завжди тут збиратися любили Згадав розмови дружні за пивком Про дівчат,що розум наш манили Дружба залишилась лише в думках Тепре я сам,один,сиджу в напрузі Для вас я зник,розвіявся на прах А колись були ми-вірні друзі 09.12.16

2018-03-02 16:36:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Юлія Гаргат

Так життєво. Одразу згадала шкільні роки)

Відповісти

2018-03-02 16:39:09

Лео Лея

Так буває дуже часто...

Відповісти

2021-05-05 15:22:50

Олександр Гусейнов

@Лео Лея Таак(

Відповісти

2021-05-05 15:25:36

Інші вірші поета

Морозна ніч кидає тіні "ВИПУСКНИЙ" Хмарно, дощ, на дворі злива... Нове кохання

Інші поети

J. Allman

@jj_allman

Khokh..

@khloudm99

stasijjka

@stasijjka

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2108

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3955