Ідея
Коли вкладаєшся ти спати, Вже засинаючи, з'являється, Ідея! Процесс вже споглядається. І ти не можеш більше спати, Скоріш встаєш, щоб не забути вранці. Ти ж знаєш, поки є натхнення, Роби діло, потім не буде прощення. І так ти не живеш без праці.
2022-12-18 21:13:58
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Coffee Content
@Тигриця Є метафора: Богиня пам'яті - Муза.
Відповісти
2023-01-07 08:34:06
Подобається
Coffee Content
@Тигриця Це буває! Але ж згодом знаходиться?
Відповісти
2023-01-07 08:35:44
Подобається
Тигриця
Відповісти
2023-01-07 08:36:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3083
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4664