Не здавайся

Тигриця

Коли у світі хочеш, чогось досягти, Скоріш іди в перед, поближче до мети. Вставай, ти зможеш вижити у світі, Якщо все ж дочекаєшся наступної миті. У цьому Всесвіті багато є проблем, Та їх стає все більше з кожним днем. Вперед! Весь вибір за тобою. Вставай! Ти виграєш в цьому бої. Тобі треба лиш забажати, Не треба на критику інших зважати. Старайся бути собою, ось так, Але без друзів не обійтись ніяк. Багато разів захочеш ти зупинки, Немов життя не коштує ні краплинки. Не здавайся, і зможеш мети досягти, Не забувай, вибір можеш зробити тільки ти. ------------------------------------------------------------- Написано вночі, з краплиною натхнення. 07.02.2023 22:00

2023-02-07 22:02:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Тигриця

Бувайте. Я спати. 💤😴

Відповісти

2023-02-07 22:07:59

Подобається

Марго Форевер

переповняє..розумію

Відповісти

2023-03-24 23:45:28

Інші вірші поета

Та чомусь сумно мені Пророцтво Клану Місячного Сяйва Камінь, ножиці, папір... Несподіванка. Майнкрафт

Інші поети

Anjali_ R

@rawatanjali949

Jimka_05

@Jimka_05

Надин

@mindmap

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8915

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3832