Чийсь кат
О скільки я собі прощати маю Той біль і сльози, те розчарування, ту печаль? В такі хвилини лиш на мить я забуваю, Що значить мати на собі журби печать. Що значить бути своїм особистим катом. Що значить бачити і чути власний біль, Щоб лиш на мить, як одкровення, зрозуміти раптом, Що біль отой, можливо, і не зовсім мій... Що за цей час наслухалась чужого Волання з розпачу і сліз із каяття. Що надивилась мук спасителя чийогось, Що злості стане на чиєсь життя...
2018-06-27 17:43:42
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3847
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1535