Поплач
Ляж на дно, заховайся в зелені води, І від себе, від інших, від Бога, від всіх. Зроби великий ковток свободи. Щоби груди твої напинались як повний міх. Помовчи, просто слухай, як тихо котяться сльози. Ти не можеш змінити нічого, хоч як ти мрій. Земний конвеєр наші душі звозить, На звалище покинутих надій. Поплач, бо твої сльози чистять душу, Бо ти сміятись зможеш тільки після них. І хай всі твоє серце б'ють, як грушу. Поплач, допоки ти іще не зник.
2018-01-31 05:33:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1963
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2379