Подорож в глибини себе
Мій сміх зливається з пейзажем Дерева тягнуться в блакить Давай у руслі річки ляжем Хай в нас природа продзвенить Давай побігаємо в лісі Давай зірвемось в неба синь Знайдемо в солом'яній стрісі Старий і давній мідний дзвін Давай побудемо собою Усупереч всьому і всім І поговоримо з вербою Про цей, мабуть, шалений світ
2018-01-27 19:38:54
8
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2341
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2674