Подорож в глибини себе
Мій сміх зливається з пейзажем Дерева тягнуться в блакить Давай у руслі річки ляжем Хай в нас природа продзвенить Давай побігаємо в лісі Давай зірвемось в неба синь Знайдемо в солом'яній стрісі Старий і давній мідний дзвін Давай побудемо собою Усупереч всьому і всім І поговоримо з вербою Про цей, мабуть, шалений світ
2018-01-27 19:38:54
8
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2492
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2471