1,2,3,4...
І лягатимеш спати пізно. І сміятимешся з кошмарів. І все те, що раніше гризло Вже сьогодні вбиває помалу. І все те, що раніше вбивало За хвилину і не згадаєш. В тебе спогадів є немало, Та сама себе забуваєш. Забуваєш як усміхатися Щиро, радісно, і без гри. Забуваєш і як боятися - Не боялася років вже три. Розриваєш себе на кавалки. Розглядаєш як мерзне кров. Виправляєш власні помарки. Щоб на мить все забути знов...
2018-06-04 11:29:41
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Я
Круто)
Відповісти
2018-06-05 11:22:18
Подобається
Alice Fantomhife
дякую))
Відповісти
2018-06-05 20:13:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3309
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3200