1,2,3,4...
Alice Fantomhife
І лягатимеш спати пізно. І сміятимешся з кошмарів. І все те, що раніше гризло Вже сьогодні вбиває помалу. І все те, що раніше вбивало За хвилину і не згадаєш. В тебе спогадів є немало, Та сама себе забуваєш. Забуваєш як усміхатися Щиро, радісно, і без гри. Забуваєш і як боятися - Не боялася років вже три. Розриваєш себе на кавалки. Розглядаєш як мерзне кров. Виправляєш власні помарки. Щоб на мить все забути знов...
2018-06-04 11:29:41
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Я
Круто)
Відповісти
2018-06-05 11:22:18
Подобається
Alice Fantomhife
@Я дякую))
Відповісти
2018-06-05 20:13:40
Подобається
Інші вірші поета
Люби - Пірнай! Забута любов Твоя брудна кров Фантому
Інші поети
Anna Tykholiz
@westofcoast
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1241
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1248