1,2,3,4...
Alice Fantomhife
І лягатимеш спати пізно. І сміятимешся з кошмарів. І все те, що раніше гризло Вже сьогодні вбиває помалу. І все те, що раніше вбивало За хвилину і не згадаєш. В тебе спогадів є немало, Та сама себе забуваєш. Забуваєш як усміхатися Щиро, радісно, і без гри. Забуваєш і як боятися - Не боялася років вже три. Розриваєш себе на кавалки. Розглядаєш як мерзне кров. Виправляєш власні помарки. Щоб на мить все забути знов...
2018-06-04 11:29:41
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Я
Круто)
Відповісти
2018-06-05 11:22:18
Подобається
Alice Fantomhife
@Я дякую))
Відповісти
2018-06-05 20:13:40
Подобається
Інші вірші поета
Другові Ну?... Кричи! Щось казкове Подорож в глибини себе
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4255
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2026