1,2,3,4...
Alice Fantomhife
І лягатимеш спати пізно. І сміятимешся з кошмарів. І все те, що раніше гризло Вже сьогодні вбиває помалу. І все те, що раніше вбивало За хвилину і не згадаєш. В тебе спогадів є немало, Та сама себе забуваєш. Забуваєш як усміхатися Щиро, радісно, і без гри. Забуваєш і як боятися - Не боялася років вже три. Розриваєш себе на кавалки. Розглядаєш як мерзне кров. Виправляєш власні помарки. Щоб на мить все забути знов...
2018-06-04 11:29:41
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Я
Круто)
Відповісти
2018-06-05 11:22:18
Подобається
Alice Fantomhife
@Я дякую))
Відповісти
2018-06-05 20:13:40
Подобається
Інші вірші поета
Ну?... Кричи! Найгірший злочин Морська хвороба Попроси...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4110
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1397