Вічність
Я забуду твоє ім'я. І залишусь без власних спогадів. Ти чекатимеш тихо, а я Божеволітиму від здогадів. Ти смієтимешся в лице, Я кричатиму, що любила. Ох як важко забути це! Та хіба ж я про це просила? Чи про біль цей, про сум, пісні? Чи про радість і теплу ніжність? Але доля сказала "Ні!" І сховала з очей нашу вічність...
2018-03-07 13:47:53
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6301