Вічність
Я забуду твоє ім'я. І залишусь без власних спогадів. Ти чекатимеш тихо, а я Божеволітиму від здогадів. Ти смієтимешся в лице, Я кричатиму, що любила. Ох як важко забути це! Та хіба ж я про це просила? Чи про біль цей, про сум, пісні? Чи про радість і теплу ніжність? Але доля сказала "Ні!" І сховала з очей нашу вічність...
2018-03-07 13:47:53
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3521
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536