Вічність
Я забуду твоє ім'я. І залишусь без власних спогадів. Ти чекатимеш тихо, а я Божеволітиму від здогадів. Ти смієтимешся в лице, Я кричатиму, що любила. Ох як важко забути це! Та хіба ж я про це просила? Чи про біль цей, про сум, пісні? Чи про радість і теплу ніжність? Але доля сказала "Ні!" І сховала з очей нашу вічність...
2018-03-07 13:47:53
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4591
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4680