Холодна пора
Старенька хата втомлено скрипить. Пережила і війни й перемир'я, Так хочеться мені хоча б на мить Побачити ще раз давно не кошене подвір'я. Так хочеться почути гул джмелів, Що у саду на вишнях хазяйнують. Іще хоч раз побачити батьків, Які тим садом втомлено простують. І тата, ще не злого, ще свого. І маму, ще живу, іще не хвору. Відчути ще хоч раз домашній наш вогонь І знову повернутися в свою холодну пору.
2018-05-10 10:38:46
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367