Зміни
І ніби й любила, а ніби й брехала... Сама себе в пастку чужу заманила. Я тої любові так довго чекала. А краще б боялась, вона все змінила. І ночі спокійні на ночі безсонні, І сни надзвичайні на каву над ранок. Зелену долину на темну безодню, І сонце у небі на дощ із туманом. І сльози в подушку на сміх без причини. А сміх той на мрію далеку,злочинну Що десь не в цім світі ти двері відчиниш, Щоб в дім запросити життя мого зміну.
2018-02-20 20:33:28
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oksana J
Гарний вірш 😍 Добавлю в обране)
Відповісти
2018-02-20 20:39:53
Подобається
Alice Fantomhife
@Oksana J Дякую дуже)))
Відповісти
2018-02-20 20:43:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2528
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1585