Цвинтар гільйотин
Махає ліс сосновими гілками, Скрипить на вітрі вічний тин. Із тих гілок пізніше зроблять рами Чиїхось немальованих картин. Хрести із тих гілок робитимуть пізніше Для тих художників, великих і малих. І кожен буде в своїй власній ніші, І шум гілок так лиховісно стих. І ще впаде на землю вічний тин, Пориви вітру всі кілки зламають. І ще на цвинтар ржавих гільйотин Художників картини постягають.
2018-05-08 10:48:16
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Alice Fantomhife
Дуже дякую, я стараюся)))
Відповісти
2018-05-08 18:05:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4054
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3924