№1 (2023)
№2 (2023)
№3 (2023)
№4 (2023)
№5 (2023)
№6 (2024)
№7 (2024)
№8 (2024)
№9 (2024)
№10 (2024)
№11 (2024)
№12 (2024)
№13 (2024)
№14 (2024)
№15 (2024)
№16 (2024)
№17 (2024)
№18 (2024)
№19 (2024)
№2 (2023)

Відбитки     (25. 03. 2023 - 28. 03. 2023)


На кухні із крану кров ллється.

(В кімнаті весь час горить світло.)

Там хтось безперервно сміється.

(Зачинені всі двері та вікна.)


Вона у вікно виглядає.

(Чи тінь, чи жива, невідомо.)

Вже часу багато минуло,

(а вона так і стоїть нерухомо.)


Якщо ти колись

ще раз прийдеш сюди,

живою тебе вже не знайдуть.

Забудь все, що ти

тут хотіла знайти.

Вони тебе вже не чекають.


Вона вже нічого не каже.

(Вона і сама вже не проти.)

Кров мовчки зі стін витирає.

(В нас тут ще багато роботи.)


Не знаю, чия це провина,

(що ми з нею вдвох тут застрягли.)

Та нам забиратись потрібно.

(Ми все, що могли, вже зробили.)


Я знаю, що ти

хочеш звідси втікти,

але я цього не дозволю.

Змирися, що ти

тепер тут назавжди.

На стінах твою кров залишу.


В той день, коли нас таки знайдуть.

(Коли нас нарешті помітять.)

В той день всі вони зрозуміють,

(що час свій дарма витрачають.)


На стінах зелених і жовтих

(лишилися наші відбитки.)

На зрізаних кимось шпалерах

(застигли криваві малюнки.)


Якщо ти колись

ще раз прийдеш сюди,

втікти я тобі не дозволю.

Забудь все, що ти

тут хотіла знайти.

Я на стінах твою кров залишу.


Я знаю, що ти

хочеш звідси втікти.

Та живою тебе вже не знайдуть.

Змирися, що ти

тепер тут назавжди.

Вони тебе вже не чекають.

© Murly Barsic,
книга «Lycoris».
Коментарі