№24 (2025) Lycoris

Зміст

№24 (2025)

24. Сутність (03. 11. 2025 – 08. 11. 2025)

Ніч розлилася по сходах.

Зірки на підлозі сяють.

Та їхнього світла

майже не видно.

Морок цей світ поглинає.

Життя з інших витягає.

Ти відчуваєш цей холод?

Тіні тебе вже чекають.

Це не уява.

Їхня поява

хорошого не обіцяє.

На даху хтось повільно ходить.

Схоже, він щось шукає.

Хто б це міг бути?

Важко забути,

чиє ти життя зламала.

Я і так довго чекала.

Ти вбити мене збиралась.

Так ти мені говорила.

Тільки надії.

Жодної дії

ти досі не зробила.

Та краще б вже вбила.

Хто ти

така?

І як сюди потрапила?

Цього

життя

ти повинна знати правила.

Куди

ти йдеш?

Та від кого ти ховаєшся?

Якщо

помреш,

ніколи вже не повернешся.

Коли ти тільки з'явилась,

ми усі дещо відчули.

Твоя ненависть,

образа та заздрість

сюди тебе затягнули.

Ми надто пізно збагнули.

Ти у темряві розчинилась.

Але ми тебе не забули.

Не опирайся.

Та не ховайся.

Наші тіні тебе вже почули.

Якщо ти сама не підеш,

потонеш у червоному морі.

Так сильно хотіла

отримати силу.

Ти зруйнувала наш спокій.

Поринеш у сон глибокий.

Ти добре розумієш,

скільки відчуєш болю?

Це просто розплата

за твою зраду.

За те, скільки пролила крові.

За наші знищені мрії.

Твої

сліди

привели сюди чужих людей.

Усі

вони

були жертвами своїх власних ідей.

Тепер

цей світ

стане могилою для них.

Для них

усіх.

І винна у цьому тільки ти.

Тепер ти лежиш на сходах.

Тіло кров'ю стікає.

Ти просто впала.

Невже ти не знала –

тут нічого не пробачають.

Поки тебе пам'ятають.

Ти вже відчуваєш холод?

Життя тебе покидає.

Здавайся нарешті.

Тобі стане легше.

Це я можу пообіцяти.

Скоро настане ранок.

Я прийду за тобою.

Ти вже програла.

Як я і обіцяла,

усе твоє життя знищу.

Я вже тебе бачу.

Ти побачиш червоний спалах.

Тебе накриє хвиля болю.

Це – моя помста.

Все дуже просто.

Я саму тебе залишу.

Ніколи не пробачу.