№1 (2023)
№2 (2023)
№3 (2023)
№4 (2023)
№5 (2023)
№6 (2024)
№7 (2024)
№8 (2024)
№9 (2024)
№10 (2024)
№11 (2024)
№12 (2024)
№13 (2024)
№14 (2024)
№15 (2024)
№16 (2024)
№17 (2024)
№18 (2024)
№19 (2024)
№3 (2023)

Безсоння     (04. 07. 2023 - 05. 07. 2023)


Місяць світить у вікно,

та в кімнаті темно все одно.

Немає про що хвилюватися,

та спати зовсім не хочеться.


Хочеться вийти на вулицю,

і у дворі все роздивитися.

Або тугу мотузку знайти

і на дереві десь повіситися.


Я вже від усього втомилася.

Я просто хочу виспатися.

Та заплющити очі мені не дає

блідо-жовте світло місяця.


Так хочеться десь подітися.

Від світла цього сховатися.

Я в ліжко знов повертаюся,

та на мене наче хтось дивиться.


Від утоми очі злипаються.

В голові уже наче паморочиться.

Я до тиші знов прислухаюся.

Щось вловити в ній намагаюся.


Час, наче гумка, розтягується.

Думки в мозок голками врізаються.

Місяць досі яскраво світиться,

наче наді мною знущається.


Хтось заглядає у вікно,

та мені на це вже все одно.

Я заснути знову стараюся,

якщо навіть вже не прокинуся.


Та мотузка на дереві досі висить.

Чиясь тінь зі мною дві ночі не спить.

Все навколо наче роздвоюється,

зникає і знову з'являється.


Не знаю, чи в мене щось з очима не так,

чи тіней справді побільшало.

Та це вже не має значення.

З усім скоро буде покінчено.


Я міцніше мотузку затягую

та заплющую очі, готуючись.

Я покінчити з цим намагаюся.

Тіні дивляться та посміхаються...

© Murly Barsic,
книга «Lycoris».
Коментарі