№1 (2023)
№2 (2023)
№3 (2023)
№4 (2023)
№5 (2023)
№6 (2024)
№7 (2024)
№8 (2024)
№9 (2024)
№10 (2024)
№11 (2024)
№12 (2024)
№13 (2024)
№14 (2024)
№15 (2024)
№16 (2024)
№17 (2024)
№18 (2024)
№19 (2024)
№20 (2025)
№21 (2025)
№22 (2025)
№22 (2025)

Двері    (19. 10. 2025 – 20. 10. 2025)


Червоні двері

ведуть до білої кімнати.

Там тихо і чисто,

і там нікого немає.

Заходь туди

і все залишиться позаду.

Невже тобі не все одно,

хто тебе пам'ятає?


Червоні двері

ведуть до лікарняної палати.

Коли я вийду у них,

ти мене вже не побачиш.

Ти можеш в мене щось

наостанок спитати.

Хоча ти цього ніколи

не згадаєш.


Ти маєш пройти

цей шлях.

Іди по моїх

кривавих слідах.

Ти знайдеш мене

у снах.

Я хочу відчути

твій останній страх.


Червоні двері

заважають усе пригадати.

А може причина цього –

твоя втрата крові.

Ти знаєш, що ти тут

залишишся назавжди?

Ніхто не дозволить

піти без болю.


Чому ці двері червоні,

ти хочеш знати?

Це кров усіх, хто в них

раніше заходив.

Ти вже не так сильно хочеш

їх відчиняти?

Але хто тобі

сумніватися дозволив?


Ти маєш прожити

життя.

Увесь біль, що колись

відчувала я.

Коли все

закінчиться,

ти зможеш залишитися

тут сама.


Червоні двері

тепер зачинені назавжди.

Не знаю, де я

могла ключ загубити.

На ручці лишилися

криваві відбитки пальців.

Я повернулася, щоби

тебе нарешті вбити.


Я не дозволю тобі звідси вийти.


Ти маєш пройти

цей шлях.

Іди по моїх

кривавих слідах.

Ти знайдеш мене

у снах.

Я хочу відчути

твій останній страх.


Ти маєш прожити

життя.

Увесь біль, що колись

відчувала я.

Коли все

закінчиться,

ти зможеш залишитися

тут сама.

© Murly Barsic,
книга «Lycoris».
Коментарі