Лиш вперед
Amareto
Гордо йдучи шляхом лиш вперед Ніколи себе не хотіла знайти Просто жила так як завжди Не бачила барв, були лиш страхи Та з часом мінялось потроху усе І думала шлях міняє світи Та я зрозуміла дорога одна Лиш та, що ішла мінялась щодня Нові кольори в собі відкривала Довіру в людей бачила слабо Силу знаходила майже одразу Після отих "давай бути разом" Кожен із них досвідом своїм Ділився потроху й показував як Ями оминати і газу давати Коли особливо пора вже тікати Ти думала разом і так до кінця Та правила інші має життя Це як той конвеєр, що завжди пливе І ти вибираєш потрібне, своє А лишнє, то так Далі летить Й тебе не обходить Що буде з ним.
2019-11-02 22:01:53
3
0
Інші вірші поета
Я давно не боюся Я насилу відкрию лиш очі Моя рука в твоїй Давай ми забудемо
Інші поети
The_Sadistic_Teen X
@The_Sadistic_TeenX
Legean_34
@Legean_34
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6413
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5355