Лиш вперед
Amareto
Гордо йдучи шляхом лиш вперед Ніколи себе не хотіла знайти Просто жила так як завжди Не бачила барв, були лиш страхи Та з часом мінялось потроху усе І думала шлях міняє світи Та я зрозуміла дорога одна Лиш та, що ішла мінялась щодня Нові кольори в собі відкривала Довіру в людей бачила слабо Силу знаходила майже одразу Після отих "давай бути разом" Кожен із них досвідом своїм Ділився потроху й показував як Ями оминати і газу давати Коли особливо пора вже тікати Ти думала разом і так до кінця Та правила інші має життя Це як той конвеєр, що завжди пливе І ти вибираєш потрібне, своє А лишнє, то так Далі летить Й тебе не обходить Що буде з ним.
2019-11-02 22:01:53
3
0
Інші вірші поета
В серці досі ти є Я насилу відкрию лиш очі Моя рука в твоїй Я люблю ранок..
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3145
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2168