Я досі іду, в калужі вступаю
Холодний вітер колише віти Під ними я, стою одна Ох як же гарно буває в тиші Мабуть і далі піду сама Барвистим вогнем все навколо палає І я так радо все замічаю Чи так завжди у світі велося Що холодна осінь втомлює очі? Я досі іду, в калюжі вступаю Хоч мокрі ноги та я не зважаю Мені все одно на все це стало Осінь морочить голову браво Може і добре, що в забутті Залишила дні, свої й твої Так же ж простіше мені іти Під парасолькою місце одній Я майже прийшла в домашній "уют" В тепло лиш тільки передягнусь І в чашку запарю спокій душі Я ж так люблю стіни свої
2019-09-18 06:02:53
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2567
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3026