Я досі іду, в калужі вступаю
Amareto
Холодний вітер колише віти Під ними я, стою одна Ох як же гарно буває в тиші Мабуть і далі піду сама Барвистим вогнем все навколо палає І я так радо все замічаю Чи так завжди у світі велося Що холодна осінь втомлює очі? Я досі іду, в калюжі вступаю Хоч мокрі ноги та я не зважаю Мені все одно на все це стало Осінь морочить голову браво Може і добре, що в забутті Залишила дні, свої й твої Так же ж простіше мені іти Під парасолькою місце одній Я майже прийшла в домашній "уют" В тепло лиш тільки передягнусь І в чашку запарю спокій душі Я ж так люблю стіни свої
2019-09-18 06:02:53
3
0
Інші вірші поета
По правилах моралі Інший хтось цьомає В серці досі ти є Я загубилась серед...
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1856
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3857