Я досі іду, в калужі вступаю
Холодний вітер колише віти Під ними я, стою одна Ох як же гарно буває в тиші Мабуть і далі піду сама Барвистим вогнем все навколо палає І я так радо все замічаю Чи так завжди у світі велося Що холодна осінь втомлює очі? Я досі іду, в калюжі вступаю Хоч мокрі ноги та я не зважаю Мені все одно на все це стало Осінь морочить голову браво Може і добре, що в забутті Залишила дні, свої й твої Так же ж простіше мені іти Під парасолькою місце одній Я майже прийшла в домашній "уют" В тепло лиш тільки передягнусь І в чашку запарю спокій душі Я ж так люблю стіни свої
2019-09-18 06:02:53
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2363
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2333