Літня фантазія
Чим пахне яскравеє літо? - Лічити довгенько прийшлось. Це клумби, засіяні в квітах, Вже буйство яких розрослось. Це дні неквапливі, спекотні, І ночі, що швидко летять. Коли ясним ранком дрімотнім Вже нікуди нам поспішать. Це теплий перлинистий дощик На стежках грайливо бринить. Нехай він нам руки лоскоче, А холод уже не страшить. До сутінок пізні гуляння, За чаєм й цукерками сміх. Тут рай, де здійсняться бажання, Це літо об'єднує всіх. У літі цім память дитинства, Усмішок й кумедних забав. Так прагну, щоб спогад безцінний Ще довго у серці буяв...
2019-08-03 15:48:12
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
добре) Якщо мені не зраджує ця ж пам'ять, писала з телефону, а це, самі розумієте, не дуже й зручно)
Відповісти
2020-12-30 19:19:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6065
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3071