Літня фантазія
Чим пахне яскравеє літо? - Лічити довгенько прийшлось. Це клумби, засіяні в квітах, Вже буйство яких розрослось. Це дні неквапливі, спекотні, І ночі, що швидко летять. Коли ясним ранком дрімотнім Вже нікуди нам поспішать. Це теплий перлинистий дощик На стежках грайливо бринить. Нехай він нам руки лоскоче, А холод уже не страшить. До сутінок пізні гуляння, За чаєм й цукерками сміх. Тут рай, де здійсняться бажання, Це літо об'єднує всіх. У літі цім память дитинства, Усмішок й кумедних забав. Так прагну, щоб спогад безцінний Ще довго у серці буяв...
2019-08-03 15:48:12
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
добре) Якщо мені не зраджує ця ж пам'ять, писала з телефону, а це, самі розумієте, не дуже й зручно)
Відповісти
2020-12-30 19:19:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2176
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2126