Любій матусі
І знов візьму блокнот... І вже готова Слова любові вкотре написать Людині рідній... Їх напишу знову - Того, що усно вже не розказать. Просочені сторінки ці сльозами, Уривки пломеніючих тут фраз, А зараз я вірша пишу для мами, Бо мріяла, та ще не встигла написать. Товаришкам вірші я присвятила, Коханому, кумирам... Словом, всім. І лиш тепер - матусі рідній, милій, І всю любов я викладу у нім. Можливо, мама зовсім ще не знає, Що так вона для мене дорога... Іще не встигла я тих слів сказати, Що от-тепер виходять з-під пера. В моїм житті були падіння й злети, Та пережила я їх не сама: За успіхи мої мама раділа, А як була не так щось - помогла. Боялась я... Боятимусь й повіку, Тих чвар, довіру що вбивають нас. Надходить вже пора усе змінити, Ну що ж, а от тепера - саме час. Нема такої рідної людини... По цілім світі.. От нема - і край. Найкраща в мене мама! І єдина! Яку б ти іншу в світі не пізнай..
2018-11-23 17:08:26
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
так, дякую) певно, опечатка, старий добрий Т9 як завше за своє😅
Відповісти
2020-12-30 19:22:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16377
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2185