Любій матусі

Ангеліна Пилипенко

І знов візьму блокнот... І вже готова Слова любові вкотре написать Людині рідній... Їх напишу знову - Того, що усно вже не розказать. Просочені сторінки ці сльозами, Уривки пломеніючих тут фраз, А зараз я вірша пишу для мами, Бо мріяла, та ще не встигла написать. Товаришкам вірші я присвятила, Коханому, кумирам... Словом, всім. І лиш тепер - матусі рідній, милій, І всю любов я викладу у нім. Можливо, мама зовсім ще не знає, Що так вона для мене дорога... Іще не встигла я тих слів сказати, Що от-тепер виходять з-під пера. В моїм житті були падіння й злети, Та пережила я їх не сама: За успіхи мої мама раділа, А як була не так щось - помогла. Боялась я... Боятимусь й повіку, Тих чвар, довіру що вбивають нас. Надходить вже пора усе змінити, Ну що ж, а от тепера - саме час. Нема такої рідної людини... По цілім світі.. От нема - і край. Найкраща в мене мама! І єдина! Яку б ти іншу в світі не пізнай..

2018-11-23 17:08:26

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ангеліна Пилипенко

так, дякую) певно, опечатка, старий добрий Т9 як завше за своє😅

Відповісти

2020-12-30 19:22:43

Подобається

Інші вірші поета

Нездійсненна дружба Освободітєлі Дорога Душі вогонь

Інші поети

Alis Tulupa

@alis_tulupa

Edelweiss

@Edelweiss

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17215

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2808