Любій матусі
І знов візьму блокнот... І вже готова
Слова любові вкотре написать
Людині рідній... Їх напишу знову -
Того, що усно вже не розказать.
Просочені сторінки ці сльозами,
Уривки пломеніючих тут фраз,
А зараз я вірша пишу для мами,
Бо мріяла, та ще не встигла написать.
Товаришкам вірші я присвятила,
Коханому, кумирам... Словом, всім.
І лиш тепер - матусі рідній, милій,
І всю любов я викладу у нім.
Можливо, мама зовсім ще не знає,
Що так вона для мене дорога...
Іще не встигла я тих слів сказати,
Що от-тепер виходять з-під пера.
В моїм житті були падіння й злети,
Та пережила я їх не сама:
За успіхи мої мама раділа,
А як була не так щось - помогла.
Боялась я... Боятимусь й повіку,
Тих чвар, довіру що вбивають нас.
Надходить вже пора усе змінити,
Ну що ж, а от тепера - саме час.
Нема такої рідної людини...
По цілім світі.. От нема - і край.
Найкраща в мене мама! І єдина!
Яку б ти іншу в світі не пізнай..
2018-11-23 17:08:26
1
1