Зимовий етюд
Засніжені сріблястою імлою,
Померкли барви осені й весни.
Не пахне буйним світом чи травою -
На даний строк - то недосяжні сни.
"О, що зима? Бурульки лише і крига " -
Вже люд так простодушний міркував.
А я втішаюсь музикою снігу,
Гравюрою, в яку вікно убрав
Легкий мороз, бешкетний й ледь колючий,
Кристалики чарівні розсипав.
В затоці воду лід скував могучий,
Надійно од хурделиць заховав.
Вставав густий малиновий світанок,
Безпечне сонечко було о цій порі.
Укутав ліс тонесенький серпанок,
Куди не глянь - аж знизу й догори
Мов біла казка, диво розтягнулось,
Засніживши і луки, і поля,
Верхівок враз бурульки доторкнулись,
Подібні до шматочків кришталя.
При літі таке зроду не побачить!
Дається ж бо ця казка раз на рік,
Тим-то палкіше нам вона все ж значить,
Це ж видиво, що не забуть повік...
2019-01-15 11:41:29
9
0