Твій відхід
Ангеліна Пилипенко
Ти у крові, у мозку, в моїм серці, Мій нерозплутаний і таємничий код. Мені вже нині не здолати герцю, Аби тебе забуть без перешкод. Я більше "на добраніч" не бажаю, Твій образ не малюють вже думки, Не регочу іскристо вже за чаєм, Але й не лию сльози я гіркі. Я не приїду вже ніколи в гості, Стискаючи набір нових касет, В моїм житті з'явилась ти так просто, І вже тікаєш в невагомий лет. Маленький янголе, не загубись у світі, Нехай тебе оберігає Бог. А я згадаю те щасливе літо, Коли палали очі в нас обох...
2021-11-19 18:53:14
1
0
Інші вірші поета
Знаки зодіаку Коли слова непотрібні Любій подрузі Рудокоса дівчина
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Julian de Sousa
@juliandesousa
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2289
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5586