Абстрактне
Joseph Slowly
Прокинувсь ранком, сон скінчився, У серці вогник запалився. Весь світ - це щастя, не журба, У світлі сонця ти стриба. В вікно ти виглянув удень, Поглинув тебе ритм пісень. У танець ринувсь мимоволі, Утратив шанс ти жить без долі. На вулиці все білосніжно, Неначе сніг той впав так ніжно. Сніжинки, пливучи у небі, Задовольняють всі потреби. Можливо дурник, може геній, Він збожеволів в цій шаленій Як музика, дурящій пісні "Життя не може бути лиховісним".
2018-12-18 19:41:42
4
0
Інші вірші поета
Звичка Той, що бачив більше за будь-кого з людей Сенс... Спостерігач
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8042
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3612