Абстрактне
Прокинувсь ранком, сон скінчився, У серці вогник запалився. Весь світ - це щастя, не журба, У світлі сонця ти стриба. В вікно ти виглянув удень, Поглинув тебе ритм пісень. У танець ринувсь мимоволі, Утратив шанс ти жить без долі. На вулиці все білосніжно, Неначе сніг той впав так ніжно. Сніжинки, пливучи у небі, Задовольняють всі потреби. Можливо дурник, може геній, Він збожеволів в цій шаленій Як музика, дурящій пісні "Життя не може бути лиховісним".
2018-12-18 19:41:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3370
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10376