Абстрактне
Прокинувсь ранком, сон скінчився, У серці вогник запалився. Весь світ - це щастя, не журба, У світлі сонця ти стриба. В вікно ти виглянув удень, Поглинув тебе ритм пісень. У танець ринувсь мимоволі, Утратив шанс ти жить без долі. На вулиці все білосніжно, Неначе сніг той впав так ніжно. Сніжинки, пливучи у небі, Задовольняють всі потреби. Можливо дурник, може геній, Він збожеволів в цій шаленій Як музика, дурящій пісні "Життя не може бути лиховісним".
2018-12-18 19:41:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4617
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4779