Подруга
Joseph Slowly
Існує здавна, кісток холодних її дотик Пронизує живе все до кінця. Ніхто не знає, де буде його останній подих, Чи то в музеї, чи то у квіткаря. Можливо в день святковий відбудеться ця зустріч, Можливо в старості, коли настане час. А може це лиш плід чиєйсь уяви, Звичайний сон, що бачив кожен з нас. Ті воїни, що десь там помирають, Що їхня доля переходить з уст в уста, Вони про допомогу Бога просять: "Спаси ти, Боже, не втікай! Врятуй ти жінку і дітей моїх, Нехай вони поїдуть в кращий край! Як смерть кістлява вздожене і їх , То в пеклі жити - це мій рай!" Та він не чує тих молитов, Байдужий він до цих людей, А смерть кістлява знає міру Прийде по жінку і по дітей...
2018-10-09 17:45:34
6
0
Інші вірші поета
Кінець та початок Прокляті душі Безсмертні Спостерігач
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Lil' sunshine
@Chara1707
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5809