Подруга

Joseph Slowly

Існує здавна, кісток холодних її дотик Пронизує живе все до кінця. Ніхто не знає, де буде його останній подих, Чи то в музеї, чи то у квіткаря. Можливо в день святковий відбудеться ця зустріч, Можливо в старості, коли настане час. А може це лиш плід чиєйсь уяви, Звичайний сон, що бачив кожен з нас. Ті воїни, що десь там помирають, Що їхня доля переходить з уст в уста, Вони про допомогу Бога просять: "Спаси ти, Боже, не втікай! Врятуй ти жінку і дітей моїх, Нехай вони поїдуть в кращий край! Як смерть кістлява вздожене і їх , То в пеклі жити - це мій рай!" Та він не чує тих молитов, Байдужий він до цих людей, А смерть кістлява знає міру Прийде по жінку і по дітей...

2018-10-09 17:45:34

Інші вірші поета

Апроксимація буття DS I. Янгольські крила Прокляті душі

Інші поети

Julia K

@yy_mistress

Jovinjith Kennedy

@its_jo_for_u

Ден Щусь

@apocalipt_b

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1071

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1180