Спостерігач
Joseph Slowly
Колись він був веселим, енергійним, Завжди й усім допомагав, Горіло серце полум'ям нестримним, Життя своє й чуже не марнував. В очах його вбачалась та турбота, Тепло і ніжність, що людям дарував. Та згодом хлопчик той змінився, Тепло і ніжність повтрачав. Не бачив добре він в тих людях, Лякали всі вони його В їхніх очах не видно полум'я й іскрини, Лише нестерпні сум та зло. Та надто рано зрозумів все, Погасло в ньому те добро. В очах його були лиш тіні, Давно забутого кіно... Він споглядав на всіх з-під лоба, Вбачав ту гниль, що у душі. І лиш мовчав, прикривши рота, Самому стаючи гнилим...
2018-10-10 15:04:28
4
0
Інші вірші поета
DS I. По той бік Кузня душі Доля
Інші поети
Visha
@cuckoo_brunette
Керол
@Carol_Lane
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3903
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4841