Кузня душі
Joseph Slowly
Душа моя вже згасла у вогні, У кузні лавових відтінків пекла, Сварог забрав її і кинув у потік Й залишив вибір: жити чи померти. Метал зміцніє чи розм'якне вкрай? Залишить форму чи розвалиться на місці? Це буде меч, що ковалю від серця відривай? Чи знову будуть ті сумні нестерпні вісті? Я згину в битві як чесноти воїн? Пристрелю біль і жах з своєї зброї І з гідністю з життя зможу піти? Чи впаду перед жалем за собою? Програю не заправивши набою, Не зможу сенс життя свого знайти...
2023-01-18 21:12:54
1
0
Інші вірші поета
Кінець та початок Доля Сенс... Янгольські крила
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3867
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12455