Кузня душі
Душа моя вже згасла у вогні, У кузні лавових відтінків пекла, Сварог забрав її і кинув у потік Й залишив вибір: жити чи померти. Метал зміцніє чи розм'якне вкрай? Залишить форму чи розвалиться на місці? Це буде меч, що ковалю від серця відривай? Чи знову будуть ті сумні нестерпні вісті? Я згину в битві як чесноти воїн? Пристрелю біль і жах з своєї зброї І з гідністю з життя зможу піти? Чи впаду перед жалем за собою? Програю не заправивши набою, Не зможу сенс життя свого знайти...
2023-01-18 21:12:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2041