Коханий мій

Анна-Марія Фокк

Ти мій коханий, серденько моє Ти мій єдиний, ти моє натхнення Ти моя зірка, що на небі так сяє Ти моє серце, ти моє кохання Коханий мій, без тебе я не я Твої слова- це музика у серці Без тебе ранок мій не настає Без тебе лиш туга в моєму серці Ти мій герой! Ти- ідеал! Готова я з тобою хоч на світу край З тобою світ вже зовсім не страшний Бо ти мій сон, що став навік реальний Любов моя, коханнячко моє Доки у грудях серце пісню б'є Доки душа моя вогнем палає Кохаю, милий, я лише тебе!

2023-12-02 21:36:28

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анна-Марія Фокк

@IRMA_SKOTT Дякую ☺️

Відповісти

2023-12-03 10:25:55

1

Lexa T Kuro

Дивовижно!🤩✨ Чудовий вірш! Які щирі почуття 😍👍👏👏👏

Відповісти

2023-12-05 07:53:36

1

Анна-Марія Фокк

@Lexa T Kuro Дякую 💓

Відповісти

2023-12-06 06:20:20

1

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

49

15

2278

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3600