Тривога

Анна-Марія Фокк

Кожен ранок, я прокидаюсь І босоніж біжу у підвал Бо надворі серена вже грає Закликає в серці всіх шал Знову ранок мій неспокійний, Навіть кави не встигла зробить А на серці тривога все грає Закликає мене не тужить. "Бережи себе милий благаю Хочу знову тебе обійнять І хоч серце без тебе страждає Я не можу тремтіння вгамувать Милий знаю ти дуже далеко Але вірю що ти ще живий Напиши мені милий, що-небудь Напиши, що ти ще живий..." А тривога та клята лунає Кожен ранок і кожну ніч Мене ковдра твоя обіймає Я сумую без бебе Киць.

2023-03-04 08:42:46

14

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Сильно, гарно й так чуттєво. 🤩🔥👏

Відповісти

2023-03-04 09:31:27

1

Анна-Марія Фокк

@Сандра Мей Дякую ☺️

Відповісти

2023-03-04 09:45:43

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

11149

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

129

26

4484