Зелені очі...

Анна Вишневська

Багато років вже минуло Пройшли ми зими і печаль Я знову бачу любі очі Вони крихкі, як той кришталь І знову очі ті ясні, у снах з'являються мені У них вогонь вже не згасає, я знаю що вона кохає. Зелені очі як ті квіти, росою ранньою залиті І відблиск місяця вночі, вона являється мені. В очах немає злого жарту Вона і справі знов прийшла І сіді брови, зморшки нові Ще не зникає вся краса. Ти як в той день, як вперше бачу Тебе здаля, неначе знов Ти як моє кохання перше Усе хвилюєш мою кров. А очі як світанок ранній Все заворожують мене А це все очі, твої очі Хвилюють серце все моє. Зелені очі як ті квіти, що з ранку сонечка все ждуть. Хвилюють серце, мою мову, і кров по жилах все женуть. Ти як та пісня про кохання, і мелодійна й не сумна. Ти граєш знов на струнах серця, аж відбивається душа. Зелені очі- чарівниці Чим напоїла ти мене Що в грудях серце знов шепоче Що люблю я тільки тебе...

2023-03-13 10:12:22

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Tianna Mase_

Вірш неймовірної краси, з чуттєвою ніжною атмосферою ❤️

Відповісти

2023-03-13 10:32:45

Анна Вишневська

@Tianna Mase_ Дякую ☺️❤️

Відповісти

2023-03-13 10:33:35

Інші вірші поета

Не повертаються герої.... Скажи чому... Я так хочу літати у небі... Хвилини...

Інші поети

رِينبـــو

@RawanEltheni

Park Joyeol

@Loey88jojo61

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9652

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1744